Метадон кристалл
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!
Парниша, давай не будем валять дурака и откроем закладки моей неземной истории. Я, типа, наркоманка. На самом деле, я была сплошным балдой – весь день шлялась по улицам города,
босиком и бездельничала. А еще, однажды, мне удалось развести всех на убойном базаре.
Сидела я, пыхала как дымок, неподалеку от красочного заведения. И ни сном, ни духом. Наблюдала за прохожими, закурила свои крисы и, вздыхая, погружалась в мир гашиша. Думала, что все здесь хотят толкнуть тебе свои дешевые дозы.
Вдруг, подошел мужик с выжженным лицом. «Слышь, малая, хочешь качественных барбитуратов?» – спросил он. Я, конечно же, ответила, что да, ибо я уже была под влиянием ищущей наркоты.
Паренькто-то по кличке Красава просто меня засмотрелся и говорит: «Тут, пиздушка, крутая закладка. Метадончик с нашей базы. Вот, возьми и не морщись». Я взяла и почувствовала, как мое сердце забилось в такт этой мерзкой жидкости. Опять провалилась в густой дымок горючего вещества.
Часов восемь я топталась по улицам, чувствуя себя самой крутой наркоманкой города. Люди смотрели на меня, как на богохульника, но на самом деле, им было плевать. Ведь у всех свои проблемы, как говорится.
Когда уже наступило небо чеканного ночью города, я заметила странных типов, пытающихся развести пацанчиков на улице. Я наблюдала за ними, тихонько пыхая своими кристаллами. Они старались, рассказывали о закладках, всячески разводили на базаре.
Тут Красава как обычно пришел в нашу компанию и пропихнул мне свою левую закладку. Я, конечно же, сразу заметила его махинации и внутренним голосом сказала себе: «Да пошел ты, дурак!» Но, причитая от гнева, я решила, что пора толкнуть его обратно.
И так, однажды я задумалась: а не сойти ли мне с ума и открыть свой бар. Ведь я уже показала свою, типа, силу наркоты и, думаю, смогу многих обрадовать. Придумала я название – «ГАШ & КРИС». Чувствуешь какой кайф?
| Типы |
Цена |
| Гашиш |
1000 |
| Кристаллы |
2000 |
Вот такой план ворвался в мою ломанную голову. Я собрала все силы и наконец-то открыла свое заведение. Парниша, ты представляешь – я стала самой успешной наркоманкой в городе!
Но вот однажды, в ненастную погоду, я пошла босиком по улицам и ощутила на себе все прелести зимы. Снег так холодил ноги, что я почувствовала, как мое тело замирает. Думаю, что все это было наказанием за мои грехи.
Но я не собираюсь останавливаться, умная и крутая наркоманка идет только вперед. Кто знает, что еще меня ожидает на этом пути. Но одно я знаю наверняка – я продолжу толкать свои закладки и курить пока мои легкие не взорвутся. Ради этого я готова идти по осколкам и броскам.
«Каждую ночь, пока мать спит, я гуляю по улицам моего города и попиваю свою жареную наркоту. Меня холодит, жжет, но это все святое. Я – наркоманка, и мне плевать на этот заштатный мир. Здесь только я и мои закладки.»